Розділ 1. Навіщо ми це робимо? (Мета аудиту та твердження)

Перш ніж щось перевіряти, треба зрозуміти, що саме ми хочемо підтвердити. В аудиті це називається твердженнями фінансової звітності. Для дебіторської заборгованості їх чотири:

Ваше завдання — зібрати достатньо доказів по кожному з цих чотирьох пунктів.

Розділ 2. Підготовка до роботи: Ваш аудиторський набір інструментів

Щоб ефективно провести перевірку, вам знадобляться певні документи від клієнта. Запросіть їх заздалегідь.

Ваш чек-лист документів:

• Оборотно-сальдова відомість (ОСВ) по рахунках розрахунків з покупцями (наприклад, 361).
• Аналітичний звіт по дебіторах (часто називають “Aging report”).
• Копії договорів з ключовими (найбільшими за сумою) дебіторами.
• Облікова політика клієнта в частині створення резерву сумнівних боргів.

Ваші перші кроки (ще до основних процедур):

• Крок А: Математична звірка. Переконайтесь, що загальна сума в аналітичному звіті дорівнює підсумку в ОСВ і цифрі в Балансі.
• Крок Б: Аналітичний огляд. Порівняйте поточну суму ДЗ з минулим роком. Якщо є значне зростання, запитайте у клієнта: “З чим пов’язане таке зростання?”.

Розділ 3. Основні процедури: Робота “в полі”

Це ядро вашої роботи. Розберемо кожну процедуру детально.

Процедура №1: Зовнішні підтвердження (Confirmations)

Це найнадійніший спосіб перевірити існування та точність суми боргу. Ми напряму запитуємо у боржників клієнта, чи згодні вони з сумою.

Покроковий процес:

1. Вибірка: Разом із старшим аудитором ви обираєте, кому надіслати листи (найбільших, прострочених, випадкових).
2. Підготовка листів: Ви готуєте листи-запити.
3. Аналіз відповідей:
   • ✅ **Позитивна відповідь:** Чудово! Доказ отримано.
   • ❓ **Розбіжності:** Досліджуємо причину (платіж в дорозі, спірний рахунок).
   • 🤫 **Немає відповіді:** Переходимо до альтернативних процедур.

Процедура №2: Альтернативні процедури

Якщо відповіді на лист-підтвердження немає, ми шукаємо інші докази. Найкращий з них — перевірка подальших грошових надходжень (Subsequent Cash Receipts).

Логіка проста: якщо дебітор заплатив свій борг після звітної дати, це є найкращим доказом того, що борг існував на звітну дату.

Як це зробити:

1. Візьміть список дебіторів, які не відповіли.
2. Попросіть у клієнта банківські виписки за період після звітної дати.
3. Знайдіть у виписках надходження від цих дебіторів і звірте суми.
4. Зробіть копію платіжного доручення як доказ.

Процедура №3: Перевірка оцінки (Valuation)

Тут ми перевіряємо, чи не завищив клієнт свої активи, включивши в них “безнадійні” борги.

Як це зробити:

1. Проаналізуйте звіт про старіння ДЗ (“Aging report”). Зверніть увагу на борги, прострочені на 90+ днів 🚩.
2. Обговоріть з керівництвом статус старих боргів.
3. Перевірте розрахунок резерву сумнівних боргів: порівняйте політику клієнта з фактичними розрахунками.

Процедура №4: Тестування відсічення операцій (Cut-off Test)

Це потрібно, щоб перевірити, чи операції з реалізації віднесені до правильного періоду. Ми не хочемо, щоб січневий продаж потрапив у грудень, штучно завищивши дохід і ДЗ.

Як це зробити:

1. Візьміть видаткові накладні за декілька днів до звітної дати і декілька днів після неї (наприклад, з 28.12 по 05.01).
2. Для кожної накладної знайдіть відповідний документ про відвантаження (ТТН, CMR тощо).
3. Золоте правило: Дохід визнається, коли контроль над товаром перейшов до покупця (зазвичай, це дата відвантаження).
4. Переконайтесь, що клієнт дотримався цього правила.

Розділ 4. Завершення: Документування та висновки

Ви виконали величезну роботу! Останній крок — все якісно задокументувати.

• Робочі документи: Для кожної процедури у вас має бути робочий документ, де чітко видно, що ви зробили, яку вибірку взяли, які результати отримали та який висновок зробили. Це доказ вашої роботи.
• Підсумковий висновок: Наприкінці ви пишете короткий висновок для всієї секції.

Успіхів!