Незважаючи на зусилля щодо реформування, вугільна промисловість залишається в стагнації протягом трьох десятиліть, створюючи значні фінансові втрати для країни. Основні виклики для сектора включають неефективне управління, недоліки у фінансуванні, застарілі об’єкти, високу собівартість вугілля, та обмежені можливості для його продажу. Процес відмови від збиткових активів та ліквідації шахт є тривалим і коштовним.

Згідно з аудиторським звітом про ефективність використання державних коштів, виділених для реструктуризації вугільної галузі України у 2021-2023 роках, Міністерство енергетики не створило комплексну систему правових і програмних заходів для ефективної реформи. Під час аналізованого періоду фінансування шахт відбувалось за програмами реструктуризації та ліквідації, забезпечивши тільки третину необхідних коштів, що ще більше загострило ситуацію через відсутність ринку для продукції.

Рахункова палата зазначає, що відсутність чіткого плану дій з конкретними цілями та відповідальними особами призводить до збільшення державних витрат, переважно на покриття боргів по зарплаті шахтарям, замість реалізації реформ. Також критикується Міненерго за недостатню обробку зібраної інформації, що не дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про стан галузі.

За словами Ігоря Яремчука, відповідального за аудит, вугільна промисловість, колись важлива для економіки, зараз стала її слабким місцем, особливо після зниження видобутку вугілля і відчутних втрат від військових дій. Рахункова палата підкреслює необхідність комплексних реформ та кращого управління, включаючи розробку державної програми реформ, плану дій за Енергостратегією 2050 і створення конкурентного ринку вугілля для зменшення фінансового тягаря на бюджет. Аудит виконано за міжнародними стандартами з підтримкою проєкту EU4ACU, а звіт і рішення будуть опубліковані на сайті Рахункової палати.